Мігрень - етіологія, причини, клініка, особливі форми, лікування, профілактика
Мігрень
Мігрень – це неврологічна патологія ,яка характеризується періодичними нападами головної болі. Частота яких становіть від одиничних нападів протягом року до декількох епізодів на місяць. Захворювання обумовлене спадково детермінованою дисфункцією вазомоторної регуляції, яка проявляється нападами головного болю.
У патогенезі мігрені суттєва роль відводиться порушенню обміну серотоніну, гістаміну, ацетилхоліну.
Етіологія.
Вважається що мігрень це нейроваскулярний синдром головного болю, при якому відбувається зміна функціональної активності ЦНС і залучення в цей процес трійчастого нерва.
Причини:
Клініка.
Хвороба виникає переважно у віці від 16 до 20 років. Частіше хворіють жінки.
Локалізація болю з одного боку зазвичай в лобно-скроневій частці. Залежно від
клінічних проявів і перебігу розрізняють кілька форм мігрені:
Асоційована мігрень атаці головного болю передує аура.
Симптоми, які виникають перед нападом, називають продромальними.
Вони можуть бути сигналом того, що скоро розвинеться головний біль.
найчастіші продромальні симптоми:
Зорові симптоми (порушення зору, мерехтіння) підвищена чутливість до світла, звуків, запахів, труднощі з концентрацією уваги, порушення мови, дратівливість, м'язова напруга, поколювання, оніміння, позіхання, тривожність,
Особливі форми мігрені
Абдомінальна мігрень
Ретинальна мігрень
Вегетативна мігрень
Абдомінальна - Періодичні синдроми дитячого віку включають епізоди циклічної блювоти, абдоминальну мігрень і доброякісні пароксизмальні запаморочення дитячого віку. Наявність одного з цих синдромів в дитячому віці часто передує розвитку класичної мігрені у міру дорослішання дитини. Відмінною характеристикою цих форм мігрені є відсутність інших причин для виникнення періодичної блювоти, болю в животі або запаморочення, а також нормальний стан дитини в проміжках між нападами.
Ретинальная форма мігрені - це особлива форма мігрені, при якій головний біль супроводжується порушеннями зору в одному оці. Розлади зору, характерні для цієї форми мігрені, включають мерехтіння, а також повну або часткову сліпоту. Ці порушення зору повністю зникають після закінчення нападу мігрені, і в періоді між офтальмологічними обстеженнями не виявляє ніяких значимих відхилень від норми.
Вегетативна мігрень на тлі типового мігренозного нападу розвивається вегетативно-судинний криз з підвищенням артеріального тиску, ознобоподібним тремтінням, тахікардією, відчуттям страху смерті.
Діагностика:
Лікування.
Хворого слід ізолювати від яскравих зорових та звукових подразників. Деяке полегшення наступає при стягуванні голови рушником, прикладанні холоду.
МЕДИКАМЕНТОЗНІ
метисергід, суматриптан, сандомігран, амітриптилін,міліпрамін;
гіпотензивні засоби (клофелін, гемітон), клонідин; бета-
адреноблокатори (анаприлін, обзидан), аспірин, піроксикам, на-
просен, редергін;
антагоністи кальцію (верапаміл, німодипін).
Необхідно уникати вживання алкоголю, куріння, обмежувати продукти, які містять тірамін (какао, горіхи, шоколад, цитрусові).
Рекомендуються виключити продукти що містять аміни(рибу, рибні продукти, деякі види м’яса, молочні продукти, вино, пиво, шпинат, томати, продукти що містять дріжджі).
СТРОГО обмежити (свинину, копченості, сири, бобові, горіхи, цитрусові, ікра, ковбаси м’ясні бульйони, випічку свіжий хліб, цибулю часник, хрін, редиска) водні процедури, заняття спортом, гімнастика з акцентом на шийний відділ хребта з метою зменшення нервово-психічного напруження.
Ускладнення мігрені
хронічна мігрень;
мігренозний статус - незважаючи на лікування, напад мігрені триває більше 72 годин і відрізняється високою інтенсивністю больових відчуттів, наявністю вираженої нудоти й повторної блювоти.
Персистируюча аура без інсульту – симптоми аури, що зберігаються більше одного тижня, без нейровізуалізаційних ознак інсульту мозку.
Інсульт ішемічний
Мігренозний інфаркт мозку;
мігрень як тригер епілептичного нападу.
Під час мігренозногокризу призначають аскофен, седалгін, спазмовералгін, ерготамін, дегідроерготамін, кофетамін, піпольфен, сибазон, реланіум.
Тяжкий мігренозний напад (мігренозний статус) вимагає госпіталізації хворого та надання невідкладної допомоги. В стаціонарі налагоджують внутрішньовенне крапельне введення 50-70 мг преднізолону у 250-500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду дегідроерготамін дегідратуючі засоби (фуросемід, лазикс), нейролептики, снодійні, антигістамінні препарати.
Ефективним є введення реоглюману 600-800 мл внутрішньовенно крапельно.
Однією з найкращих є комбінація фенобарбіталу сибазону глюкози та імізилу (іміпраміну).
В разі повторного блювання застосовують ін'єкції церукалу, реглану ,розчину галоперідолу або 0,2 % розчину трифтазину дом'язово.
Профілактика мігрені
Людям, схильним до мігрені, радять вести щоденник головного болю, в якому зазначається число і час початку нападу, провокуючі фактори і реакція на лікарські препарати. Крім того, варто дотримуватися загальних рекомендацій, що дозволяють уникнути прояву гострої симптоматики захворювання:
З раціону слід виключити алкоголь, особливо газований, а також продукти, здатні спровокувати напад головного болю. Це може бути риба, сир, шоколад, горіхи. Важливо, щоб в раціоні була достатня кількість овочів, фруктів і води.
Повноцінний сон.Рекомендується спати в добре провітреній кімнаті, в ідеалі - з відкритим вікном або кватиркою. При труднощах із засинанням добре допомагає півгодинна прогулянка перед сном, теплий або гарячий душ. Слід намагатися звести до мінімуму прийом снодійних засобів або зовсім відмовитися від них.
Людям, схильним до мігрені, слід уникати місць з сильними звуковими або світловими подразниками - дискотек, барів з гучною музикою, оскільки вони можуть стати причиною нападів болю.
Рекомендується мінімізувати стресові ситуації і переживання, дотримуватись режиму робота- відпочинок, щоб уникнути перевтоми. Для зняття напруги ефективним засобом є знову ж прогулянки на свіжому повітрі - природний спосіб лікування і профілактики не тільки мігрені, а і будь-якого головного болю. Ефективним засобом для розслаблення і зняття напруги вважається масаж або самомасаж голови і шиї, сеанси релаксації в положенні лежачи або сидячи в зручному кріслі.
Якщо ж уникнути впливу одного з факторів ризику неможливо, напередодні застосовується медикаментозне профілактичне лікування мігрені. Наприклад, якщо ви знаєте, що через кілька днів у вас іспит і вам доведеться мало спати, і довгий час напружувати зір, рекомендовано застосування препаратів для поліпшення мозкового кровообігу.
Методи поведінкової терапії (біологічний зворотний зв'язок, управління стресовими ситуаціями, психотерапія) використовують в ситуаціях, коли основною причиною виникнення головного болю є стрес, а також надмірне вживання анальгетиків.
Профілактичне медикаментозне лікування мігрені - це постійний, курсовий прийом препаратів. Їх вибір здійснює лікар-невролог після обстеження. Обраний препарат ефективний від мігрені, оскільки діє на самі механізми розвитку нападів, завдяки чому скорочується їх кількість і тяжкість, зменшується кількість споживаних знеболюючих.
Щоденне профілактичне лікування є виправданим, коли часті напади мігрені заважають повсякденній активності.
Пацієнтам, які використовують аналгетичні препарати частіше 2 разів на тиждень, особливо при головних болях, викликаних надмірним використанням лікарських засобів, профілактичне лікування необхідно поєднувати з заходами, спрямованими на припинення надмірного застосування анальгетиків.
Профілактичне лікування мігрені вважається успішним, якщо число атак мігрені в місяць знизилося вдвічі і більше протягом 3 міс. Крім того, профілактичні препарати допомагають працювати лікам, які приймаються під час нападу і дозволяють зменшити кількість знеболюючих.
Зазвичай профілактику починають з невеликої дози препарату і поступово підвищують. Профілактичний курс триває від 6 до 12 місяців.
Мігрень – це неврологічна патологія ,яка характеризується періодичними нападами головної болі. Частота яких становіть від одиничних нападів протягом року до декількох епізодів на місяць. Захворювання обумовлене спадково детермінованою дисфункцією вазомоторної регуляції, яка проявляється нападами головного болю.
У патогенезі мігрені суттєва роль відводиться порушенню обміну серотоніну, гістаміну, ацетилхоліну.
- В першій фазі мігрені відбувається спазм судин,
- в другій — розширення,
- в третій —набряк стінок судин і оточуючих тканин,
- В четвертій — зворотний розвиток вказаних змін.
Етіологія.
Вважається що мігрень це нейроваскулярний синдром головного болю, при якому відбувається зміна функціональної активності ЦНС і залучення в цей процес трійчастого нерва.
Причини:
- спадковість
- черепномозкові травми (навіть давні)
- дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба
- Сон: зміна режиму сну, як недосипання, так і надлишковий сон
- емоційні стреси
- фізична перевтома
- Інтенсивні подразники(мерехтливе світло, сильні запахи, шум)
- погодні зміни, часті зміни часових поясів
- голод або недостатнє вживання їжі,
- неправильне харчування(надлишок вживання продуктів, що містять тирамін (шоколад, кава, цитрусові, горіхи, сир, копченості)
- куріння
- гормональні зміни (у жінок пов’язані з менструальним циклом)
- часте вживання алкоголю, особливо червоне вино
- різкі коливання атмосферного тиску, перепади температури повітря;
Клініка.
Хвороба виникає переважно у віці від 16 до 20 років. Частіше хворіють жінки.
Локалізація болю з одного боку зазвичай в лобно-скроневій частці. Залежно від
клінічних проявів і перебігу розрізняють кілька форм мігрені:
- Проста форма.
- Асоційована мігрень.
- Особливі форми мігрені.
Асоційована мігрень атаці головного болю передує аура.
Симптоми, які виникають перед нападом, називають продромальними.
Вони можуть бути сигналом того, що скоро розвинеться головний біль.
найчастіші продромальні симптоми:
Зорові симптоми (порушення зору, мерехтіння) підвищена чутливість до світла, звуків, запахів, труднощі з концентрацією уваги, порушення мови, дратівливість, м'язова напруга, поколювання, оніміння, позіхання, тривожність,
Особливі форми мігрені
Абдомінальна мігрень
Ретинальна мігрень
Вегетативна мігрень
Абдомінальна - Періодичні синдроми дитячого віку включають епізоди циклічної блювоти, абдоминальну мігрень і доброякісні пароксизмальні запаморочення дитячого віку. Наявність одного з цих синдромів в дитячому віці часто передує розвитку класичної мігрені у міру дорослішання дитини. Відмінною характеристикою цих форм мігрені є відсутність інших причин для виникнення періодичної блювоти, болю в животі або запаморочення, а також нормальний стан дитини в проміжках між нападами.
Ретинальная форма мігрені - це особлива форма мігрені, при якій головний біль супроводжується порушеннями зору в одному оці. Розлади зору, характерні для цієї форми мігрені, включають мерехтіння, а також повну або часткову сліпоту. Ці порушення зору повністю зникають після закінчення нападу мігрені, і в періоді між офтальмологічними обстеженнями не виявляє ніяких значимих відхилень від норми.
Вегетативна мігрень на тлі типового мігренозного нападу розвивається вегетативно-судинний криз з підвищенням артеріального тиску, ознобоподібним тремтінням, тахікардією, відчуттям страху смерті.
Діагностика:
- МРТ
- Ультразвукова доплерографія(для діагностики порушень кровообігу в судинах голови та шиї),
- Електроенцефалографія(функції головного мозку)
- Реоенцефалографія(оцінка стану судин головного мозку і їх функції)
Лікування.
Хворого слід ізолювати від яскравих зорових та звукових подразників. Деяке полегшення наступає при стягуванні голови рушником, прикладанні холоду.
МЕДИКАМЕНТОЗНІ
- Нестероїдні протизапальні ібупрофен, диклофенак, німесулід
- Анальгетики - анальгін, аспірин, цитрамон
- Триптани (суматриптан+ напроксен або еренумаб)
- Заспокійливі препарати.
- Антидепресанти
- точкові масажі
- рефлексотерапія й акупунктура
- гідротерапія
- настої ромашки, кореня верби, листя малини, перцевої м’яти(на початкових стадіях). Гарячий чай з цукром
- настій материнки(дозволяє знизити частоту нападів)
- холодні компреси
- шматочки лимонної шкірки до скронь(відволікаючий подразник)
- втирання ефірних олій в скроні
метисергід, суматриптан, сандомігран, амітриптилін,міліпрамін;
гіпотензивні засоби (клофелін, гемітон), клонідин; бета-
адреноблокатори (анаприлін, обзидан), аспірин, піроксикам, на-
просен, редергін;
антагоністи кальцію (верапаміл, німодипін).
Необхідно уникати вживання алкоголю, куріння, обмежувати продукти, які містять тірамін (какао, горіхи, шоколад, цитрусові).
Рекомендуються виключити продукти що містять аміни(рибу, рибні продукти, деякі види м’яса, молочні продукти, вино, пиво, шпинат, томати, продукти що містять дріжджі).
СТРОГО обмежити (свинину, копченості, сири, бобові, горіхи, цитрусові, ікра, ковбаси м’ясні бульйони, випічку свіжий хліб, цибулю часник, хрін, редиска) водні процедури, заняття спортом, гімнастика з акцентом на шийний відділ хребта з метою зменшення нервово-психічного напруження.
Ускладнення мігрені
хронічна мігрень;
мігренозний статус - незважаючи на лікування, напад мігрені триває більше 72 годин і відрізняється високою інтенсивністю больових відчуттів, наявністю вираженої нудоти й повторної блювоти.
Персистируюча аура без інсульту – симптоми аури, що зберігаються більше одного тижня, без нейровізуалізаційних ознак інсульту мозку.
Інсульт ішемічний
Мігренозний інфаркт мозку;
мігрень як тригер епілептичного нападу.
Під час мігренозногокризу призначають аскофен, седалгін, спазмовералгін, ерготамін, дегідроерготамін, кофетамін, піпольфен, сибазон, реланіум.
Тяжкий мігренозний напад (мігренозний статус) вимагає госпіталізації хворого та надання невідкладної допомоги. В стаціонарі налагоджують внутрішньовенне крапельне введення 50-70 мг преднізолону у 250-500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду дегідроерготамін дегідратуючі засоби (фуросемід, лазикс), нейролептики, снодійні, антигістамінні препарати.
Ефективним є введення реоглюману 600-800 мл внутрішньовенно крапельно.
Однією з найкращих є комбінація фенобарбіталу сибазону глюкози та імізилу (іміпраміну).
В разі повторного блювання застосовують ін'єкції церукалу, реглану ,розчину галоперідолу або 0,2 % розчину трифтазину дом'язово.
Профілактика мігрені
Людям, схильним до мігрені, радять вести щоденник головного болю, в якому зазначається число і час початку нападу, провокуючі фактори і реакція на лікарські препарати. Крім того, варто дотримуватися загальних рекомендацій, що дозволяють уникнути прояву гострої симптоматики захворювання:
З раціону слід виключити алкоголь, особливо газований, а також продукти, здатні спровокувати напад головного болю. Це може бути риба, сир, шоколад, горіхи. Важливо, щоб в раціоні була достатня кількість овочів, фруктів і води.
Повноцінний сон.Рекомендується спати в добре провітреній кімнаті, в ідеалі - з відкритим вікном або кватиркою. При труднощах із засинанням добре допомагає півгодинна прогулянка перед сном, теплий або гарячий душ. Слід намагатися звести до мінімуму прийом снодійних засобів або зовсім відмовитися від них.
Людям, схильним до мігрені, слід уникати місць з сильними звуковими або світловими подразниками - дискотек, барів з гучною музикою, оскільки вони можуть стати причиною нападів болю.
Рекомендується мінімізувати стресові ситуації і переживання, дотримуватись режиму робота- відпочинок, щоб уникнути перевтоми. Для зняття напруги ефективним засобом є знову ж прогулянки на свіжому повітрі - природний спосіб лікування і профілактики не тільки мігрені, а і будь-якого головного болю. Ефективним засобом для розслаблення і зняття напруги вважається масаж або самомасаж голови і шиї, сеанси релаксації в положенні лежачи або сидячи в зручному кріслі.
Якщо ж уникнути впливу одного з факторів ризику неможливо, напередодні застосовується медикаментозне профілактичне лікування мігрені. Наприклад, якщо ви знаєте, що через кілька днів у вас іспит і вам доведеться мало спати, і довгий час напружувати зір, рекомендовано застосування препаратів для поліпшення мозкового кровообігу.
Методи поведінкової терапії (біологічний зворотний зв'язок, управління стресовими ситуаціями, психотерапія) використовують в ситуаціях, коли основною причиною виникнення головного болю є стрес, а також надмірне вживання анальгетиків.
Профілактичне медикаментозне лікування мігрені - це постійний, курсовий прийом препаратів. Їх вибір здійснює лікар-невролог після обстеження. Обраний препарат ефективний від мігрені, оскільки діє на самі механізми розвитку нападів, завдяки чому скорочується їх кількість і тяжкість, зменшується кількість споживаних знеболюючих.
Щоденне профілактичне лікування є виправданим, коли часті напади мігрені заважають повсякденній активності.
Пацієнтам, які використовують аналгетичні препарати частіше 2 разів на тиждень, особливо при головних болях, викликаних надмірним використанням лікарських засобів, профілактичне лікування необхідно поєднувати з заходами, спрямованими на припинення надмірного застосування анальгетиків.
Профілактичне лікування мігрені вважається успішним, якщо число атак мігрені в місяць знизилося вдвічі і більше протягом 3 міс. Крім того, профілактичні препарати допомагають працювати лікам, які приймаються під час нападу і дозволяють зменшити кількість знеболюючих.
Зазвичай профілактику починають з невеликої дози препарату і поступово підвищують. Профілактичний курс триває від 6 до 12 місяців.
Знайшли помилку чи мертве посилання?
Видаліть проблемний фрагмент мишкою і натисніть CTRL+ENTER.
У відкритому вікні поясніть проблему та уточніть відповідь адміністратору сайта.
Похожі публікації
Популярне
Гострий бронхіт (J20)
Гострий бронхіт (J20), головні симптоми, види бронхіту, причини виникнення, причини неінфекційного...Пневмонія (запалення легень) - класифікація, ускладнення, діагностика, лікування, профілактика
Пневмонія (запалення легень), класифікація пневмонії, сприятливі чинники, клініка, основні клінічні...Мігрень - етіологія, причини, клініка, особливі форми, лікування, профілактика
Мігрень – це неврологічна патологія, яка характеризується періодичними нападами головної болі....Хронічний бронхіт - види, симптоми, лікування, діагностика, ускладнення і профілактика
Хронічний бронхіт, види хронічного бронхіту, етіологія, патогенез, клініка, діагностика,...Бронхіальна астма - класифікація, клінічні ознаки, лікування, муколітична терапія, стадії, профілактика і прогноз
Бронхіальна астма, класифікація, причини бронхіальної астми, алергени, клінічні ознаки, лікування,...
Опитування
Хмаринка тегів
J20 Інструментальна діагностика Бронхіальна астма Види Гострий бронхіт Діагностика Діагностика пневмонії Етіологія Захворювання легень Захворювання сечовидільної системи Класифікація Класифікація пневмонії Клініка Клініка пневмонії Клінічні ознаки Лабораторні обстеження Лікування Лікування пневмоконіозу Лікування пневмонії Механізм розвитку Мігрень Неврологічна патологія Патогенез Пневмоконіоз Пневмонія Причини Прогноз Професійні хвороби Профілактика Профілактика пневмонії Симптоми пневмоконіозу Сприятливі чинники пневмонії Стадії Урологія Ускладнення Ускладнення лейкоплакії Хронічний бронхіт діагностика лейкоплакії лікування профілактика лейкоплакії
Коментарі (0)
Добавити коментарій